- посмішка
- —————————————————————————————по́смішкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посмішка — и, ж. 1) Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого , чого небудь і т. ін. || Насмішка. 2) Те саме, що усмішка 1) … Український тлумачний словник
посмішка — [по/см ішка] шкие, д. і м. м іс ц і, р. мн. шок … Орфоепічний словник української мови
посміх — у, ч. 1) Насмішка, глузливий жарт, висміювання кого , чого небудь. || Глум, наруга. Виставляти на посміх. 2) Той, з кого сміються, глузують; посміховище, посміховисько. 3) Те саме, що посмішка … Український тлумачний словник
посмішечка — и, ж. Зменш. пестл. до посмішка … Український тлумачний словник
посміх — 1) (насмішка, глузливий жарт, висміювання кого н.), насміх, глум, наруга, потала 2) див. посміховище … Словник синонімів української мови
осмішка — и, ж., рідко. Посмішка, усмішка … Український тлумачний словник
усмішка — усміх, посмішка; півусмішка, півусміх (ледве помітна, легка) … Словник синонімів української мови
усмішка — и, ж. 1) Особливий порух м язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. || перев. чого. Цей порух як вираження чого небудь. || Такий порух як вираз глузування, кепкування і т. ін.; посмішка. 2) Гумористичний художній твір (перев.… … Український тлумачний словник
насмішка — (глузливий жарт, висміювання кого / чого н.), глузування, кепкування, посміх, глуз перев. мн., кпини мн., сміхи мн., смішки мн.; сміх (висміювання кого / чого н.); іронія (прихована, тонка насмішка); глум, знущання, наруга, поглум(ка) (зла,… … Словник синонімів української мови
сьмішок — шка, ч. Пр. Нетрвалий сміх, посмішка; тихий сміх … Словник лемківскої говірки